По весні сипле сніг рясний

По весні сипле сніг рясний У містах на раз завмирає час І ще місяць тому наче западло Перевзули резину літню в авто А я в своєму крузері в новому кузові Їду по зустрічній слухаю музику Минаю патруль що застряг у снігу Читаю в очах їх - нам би таку Помагаю чим можу, мені ж не шкода Замерзлих людей підібрав по дорозі На буксир взяв Шкоду, а в ній була жінка Від якої назавжди я втратив розум І разом ми були ці дні в теплі Та станув сніг, а ти, не належиш мені Я кохаю її, а у неї є діти Вона з іншого міста і тіста Я не чекав такої повені цієї весни Не спи, вдихни, цей аромат весни п'янить Ця мить, летить, не стримуй себе живи! Дозволь собі завжди лишатись молодим... Коли грають струни твоєї душі І більше не стримати рими, що просяться в світ Пісні на весні бувають веселі А є й навпаки, прості і сумні Як в старому кіно де війна і любов Переплетені димом й вогнем Загартовані біллю серця За дітей і кохання своє лилась кров по землі Славні історії, будуть повторені Часом не зломлені підуть героями Їхні слова в память вкарбовані Стали на завжди нашою зброєю Нами керують поняття а не почуття Кожен говорить - це моє життя Ідоли їм по іронії створені В голови пущені корені Я не чекав такої повені цієї весни Не спи, вдихни, цей аромат весни п'янить Ця мить, летить, не стримуй себе живи! Дозволь собі завжди лишатись молодим... Я не чекав такої повені цієї весни Не спи, вдихни, цей аромат весни п'янить Ця мить, летить, не стримуй себе живи! Дозволь собі завжди лишатись молодим...