Пісня поміж мас

Пролягла дорога від твоїх воріт До моїх воріт, як струна. То чому згубився твій самотній слід – Знаєш ти одна, ти одна... Але осінь отой слід листям ще не вкрила, Бо до тебе навесні я повернусь, мила... Твої руки я візьму знову в свої руки, Не розквітне поміж нас жовтий квіт розлуки!.. Приспів: Не ховай очей блакитний промінь, Заспівай мені в останній раз. Пісню ту візьму собі на спомин, Пісня буде поміж нас! Бо твій голос, бо твій голос – щедра повінь, Я мов колос, зелен-колос нею повен. Жовтий лист спаде і виросте зелений, А ти в пісні будеш завжди біля мене. Як зійдуть сніги із гір потоками, Ой, глибокими, навесні. Квіткою наснишся синьоокою, Вдалині мені, вдалині... Але осінь отой слід листям не вкрила, Бо до тебе навесні я повернусь, мила... Твої руки я візьму знову в свої руки, Не розквітне поміж нас жовтий квіт розлуки!.. Приспів. Бо твій голос, бо твій голос – щедра повінь, Я мов колос, зелен-колос нею повен!.. Спаде жовтий лист і виросте зелений, А ти в пісні будеш завжди біля мене!.. | (3)